- ричати
- ღრენა
Українсько-грузинський словник. 2013.
Українсько-грузинський словник. 2013.
ричати — чу/, чи/ш, недок. 1) Видавати протяжні загрозливі звуки низького тону, що нагадують звук р р р (про тварин). || Видавати протяжні звуки від болю, злості і т. ін. (про людей). || рідко. Ревіти, мукати (про рогату худобу). 2) розм. Кричати,… … Український тлумачний словник
ричати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проричати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех. Док. до ричати. 2) перех. і без додатка, розм.Сказати що небудь із ричанням у голосі. 3) неперех. Ричати якийсь час … Український тлумачний словник
гарчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Видавати низькі погрозливі звуки (про тварин). || Звучати низько, погрозливо, ніби ричати. 2) перен., розм. Сердито бурчати, висловлюючи незадоволення. 3) перен. Утворювати низькі звуки із скреготом, гуркотом і т. ін. під час … Український тлумачний словник
заричати — чу/, чи/ш, док. Почати ричати … Український тлумачний словник
ричання — я, с. Дія за знач. ричати … Український тлумачний словник
кричати — 1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від… … Словник синонімів української мови